Лео Троценко
Митець
Зазвичай працює зі звуком, перформансом, відео, їх перетинами та лендартом.
В фокусі художньої практики теорія та історія музики й мистецтва, субкультури та мікроспільноти, радянська спадщина, простір міста, різні історії з великої (history) та маленької (story) літери.
Співзасновник фотоініціативи Periscope_ua.
/*empty space*/
Родом з Дніпра.
До повномасшатбної війни часто змінював міста для життя і роботи.

Після тривалої паузи в художній практиці я заповзявся до вишивки. Працюю зараз радше хаотично, випробовуючи можливості матеріалу й медіуму.
/*empty space*/
Площинність вишивки як техніки, та її позірна «наївність» у неочікуваний спосіб стають сейф-спейс майданчиком для полярного мислення, чорно-білим тонам.
Ніби-то зараз можна дозволити вивільнятись реакційним/активістським імпульсам мистецтва, яким я даю дозвіл.
Ця робота — реінектмент «Тривожної скатертини» Каті Бучацької, яку вона зробила з власного тривожного рюкзака та його вмісту. У погляді на розкидані речі мене цікавить їх соціологія, комбінація та сусідство. У всьому цьому проглядаються сліди й відбитки існування, які можна розглядати, порівнювати та робити недалекоглядні припущення.
вишивка баби Марії.
Низинність пакетної форми контенує те, що має бути віддано землі, розкладу — трупи з полів битви, сміття, продукти утилізації. Купчасті (Cumulus), перисто-купчасті (Cirrocumulus), високошарові (Altostratus) кристали — хмари (від лат. nubes) конденсуються на площині змісту, як ніби можливо було б протиставити небо і землю. Хмарні позначення вишиті та несуть загрозу. Проте небеса солідаризуються із землею. Небо стає областю (повітряної) тривоги, що нюансується градами та смерчами.
робоче місце Лео у Львові.
трафарет Влодка Костирка, 1990-91 рр.